Вживання латинських термінів в українській мові особливо поширене у сферах медицини, права та релігії. Це пояснюється тим, що латинь історично була мовою науки та навчання в Європі, і багато концепцій та ідей у цих галузях вперше були розроблені та обговорені саме цією мовою. З часом ці слова були прийняті людьми та інтегровані у наших словниках, ставши важливою частиною лексики, яка використовується в цих спеціалізованих областях. Сьогодні в багатьох медичних текстах та правових документах продовжують користуватися поняттями латинського походження. Проте українська мова має свої унікальні граматичні правила та структуру слів, тому буває досить складно перекласти, точно передавши зміст у визначеному контексті. У цій статті ми розглянемо способи та особливості перекладу латинських термінів, а також проблеми, з якими стикаються професійні перекладачі. Так як найрозповсюдженіший та найвідповідальніший переклад у медичній галузі, то зупинимося саме на ньому.
Способи перекладу латинських термінів
Медичні документи – найскладніші для перекладу. Адже у них неприпустимими є неточність формулювань та неоднозначність думки. У всьому розмаїтті текстів: історії хвороб, епікрізи, схеми лікування та інструкції до ліків – існує лише кілька способів перекладу латинських термінів українською:
- Пряме транскодування. Передбачає перетворення поняття на відповідні українські літери без перекладу значення. Наприклад, «miokard» можна транслітерувати як міокард. Хоча дослівно – це м’язова тканина серця.
- За значенням. Це пошук еквівалентного терміна в українській, який передає те саме значення, що й оригінальний. Наприклад, «renal artery» можна перекласти як ниркова артерія, «lacrima» - сльоза.
- Описовий. Коли слово перекладається за допомогою декількох в залежності від контексту. Наприклад, «caroticus» - той, що відноситься до сонної артерії, «lymphaticus» - той, що відноситься до лімфатичних вузлів.
- Калькування словосполучення. «Dens molaris» - корінний зуб, «spasmus bronchiales» - бронхіальний спазм.
На що звернути увагу під час перекладу латинської мови?
Цей вид діяльності має складнощі у лексичному, граматичному та синтаксичному прошарках. Розглянемо проблеми, які зустрічаються на кожному із цих рівнів:
- Лексичний. Стосується донесення точного значення слів. Для безпомилкового перекладу може знадобитися створення нових термінів. «Cancer» - це злоякісна пухлина в медичному контексті. Ще Гіппократ запропонував називати цю хворобу так, адже ззовні вона схожа на краба, проте українською мовою це перекладається як «рак» — новостворений термін, що поєднує значення латинського терміна із зрозумілим у нас словом. Узгодженість термінології також має вирішальне значення. «Diabetes mellitus» українською мовою перекладається як «діабет» або «цукровий діабет» залежно від уподобань перекладача. Проте є хвороби, опис яких має вирішальне значення. Наприклад, «hypertensive discrimine» можна тлумачити як гіпертензивний або гіпертонічний криз. Проте гіпертонія – це підвищений тонус м’язів, а гіпертензія – підвищений артеріальний тиск.
- Граматичний. Варто зазначити, що рід іменників у мовах рідко співпадає. Наприклад, обличчя (середній рід) – facies (жіночий рід), кістка (жіночий) – os (середній). Латина є флексивною мовою, тобто слова можуть змінювати свої закінчення, щоб вказати на їхнє значення в певному реченні. В українській мові для цього використовується порядок слів і прийменники. Наприклад, на латині словосполучення «genu dolor» - два іменники, один з яких у родовому відмінку, оскільки має відповідне закінчення. Тоді як українською ця фраза буде «біль в коліні», з прийменником «в» вказує на місце розташування та іменником «біль» у називному відмінку.
- Синтаксичний. В латині дієслово зазвичай стоїть у кінці речення, а в українській – ближче до початку. Наприклад, фраза «Doctor Patientem Curat» перекладається з латини як «Лікар лікує хворого». Латина використовує багато складних підрядних словосполучень, тоді як українська більше покладається на прості речення. Наприклад, латинська фраза «ubi pus, ibi evacua» перекладається як «Де є гній, туди його вийди». Українською це можна перекласти простим реченнями: «Де гній, там видаляти».
Переклад термінів українською мовою вимагає балансу між збереженням оригінального значення та адаптацією його відповідно до правил мови. Іноді доречна пряма транслітерація, а в інших випадках необхідна комбінація транскодування та перекладу, щоб передати запланований зміст. Розуміючи особливості обох мов та нюанси творення термінології, можна забезпечити чіткість, точність та ефективність своєї праці. Крім того, медицина – наука, яка увесь час розвивається, тому перекладач повинен увесь час самовдосконалюватись та підвищувати рівень своєї спеціалізації за рахунок вивчення нових тенденцій та відкриттів. Адже він повинен володіти іноземною на високому рівні та одночасно мати ґрунтовні знання у галузі.
26 июн 2023
Переглядів: 2146
