На сьогоднішній день при веденні міжнародної діяльності рано чи пізно стикаєшся з необхідністю легалізації документації. Дане поняття передбачає виконання певних формальних процедур, направлених у надання юридичної сили документу на території іншої країни. Після легалізації документа його можна подати до органів іншої держави з тією чи іншою метою.
Процедура легалізації рятує дуже багато безвихідних ситуацій, коли офіційні установи або банківські організації не компетентні у всіх тонкощах оформлення документів компанії в інших країнах. А вимоги у різних країн, звісно, різні.
Усього існує кілька способів легалізації документів:
Давайте детальніше зупинимося на кожному варіанті.
1. Консульська легалізація (засвідчення). При цьому виді легалізації документ необхідно завірити у два етапи: у країні, де компанія зареєстрована, у посольстві тієї країни, куди документи необхідно надати. Але за часом ця процедура виходить дуже тривалою, бо підпис співробітника МЗС треба засвідчити у консульстві. Відповідно документ має бути засвідчений у Міністерстві закордонних справ, яке у свою чергу висуває певні вимоги до оформлення та додатково від Вас може знадобитися початкове нотаріальне засвідчення. Тобто документ для завірення має пройти 3 інстанції: нотаріус, Міністерство внутрішніх справ, консульство. І вся ця процедура може тривати від кількох тижнів до декількох місяців. З усіх цих причин консульська легалізація робиться нечасто.
2. Апостиль. Це найпростіший і найпоширеніший спосіб легалізації. Він став можливим після підписання Гаазької Конвенції, яка скасувала вимоги легалізовувати офіційні документи інших країн. Апостиль – це міжнародна форма прийнятого стандарту заповнення даних про законність документа для його надання у країнах, що визнали апостилізацію. Гаазьку Конвенцію прийняли далеко не всі країни, багато в чому процес легалізації досі залишається досить тривалим.
Апостиль є штампом з 9 обов'язковими пунктами, який можна ставити тільки на документи державного зразка. До штампу апостилю входить інформація про все, що стосується видачі документа і не тільки:
Заголовок штампу завжди пишеться французькою, а сам текст може бути складений 2-ма мовами.
Апостиль ставиться на оригінальному документі або окремому аркуші, який необхідно прикріпити до оригіналу. Державні організації, що мають право апостилювати документи, у кожній країні різні.
За процедуру проставлення апостиля береться державне мито, розмір якого також варіюється в залежності від країни.
Апостиль є найзручнішим і найшвидшим видом легалізації на сьогоднішній день, але можливий він лише для тих країн, які підписали Гаазьку конвенцію.
3. Угода про взаємне визнання офіційних документів. За наявності такої угоди консульська легалізація чи апостиль для документів не потрібні. Суть Угоди полягає в тому, що правильно оформлений документ в одній країні матиме повноцінну юридичну силу та в іншій країні, яка прийняла таку Угоду.
Але проведення одного із трьох можливих видів легалізації документів для використання в іншій державі недостатньо. Вся документація має пройти обов'язковий переклад державною мовою тієї держави, де використовуватиметься. Переклад необхідно завірити у нотаріуса. Наша Міжнародна служба перекладів "ФІЛІН" має багаторічний досвід перекладу різної документації. Для зручності, ми скоротимо витрачений Вами час та ресурси на пошуки кваліфікованого нотаріуса та зробимо все за Вас максимально швидко та професійно. Для оформлення замовлення достатньо залишити заявку на сайті.
Будемо раді співпраці з Вами!
30 дек 2019 Переглядів: 688
Ми гарантуємо збереження Ваших персональних даних
